Вітаємо тебе наш Джаммере! Щастя, здоров’я, терплячості, процвітання, вміння тримати удар тобі не займати . Нехай Фортуна завжди буде вірною супутницею, а задумане збувається раніше запланованого!

...однак як було сказано люди хочуть бути обманутими. Чи є сенс писати те, що людям не подобається?

Моя поштова скринька відкрита, пишіть, запитуйте, критикуйте, пропонуйте.

А те, що було написане тут, оприлюдню після виборів. Час і вчинки - нехай стануть суддями. Людям дуже рідко подобалась правда у чистому вигляді

В свою чергу цікаво було б дізнатися про ваші думки з цього приводу.

Виявляється що можна жити і без цього. Трохи більше року я уявити собі не міг, що день розпочнеться після того як я не викурю чигарочку з чашкою кави

Мінуси всього - "запах" від дівчат котрі курять. Не "балуються" а саме курять постійно... Друзі кажуть - молодість)) перебираю ще

Однак плюс значно БІЛЬШИЙ!
Чи відчуваю я себе комфортноу компанії курців? Так! І взагалі головне щоб людина була хороша, тоді приємно спілкуватися і у прокуреному тамбурі вагону!

Пе.Се. Почали за "здравіє" а кінчили за...
Скрите виправдання для курців )))

Такі от думки 1 червня. День захисту дітей ще й сьогодні.

Я таки це зробив. Років дев’ять мабуть минуло з того часу, коли вперше подумав про власну газету. Багато разів здавалося б, що ось ось і мета досягнута однак… Я навіть жартувати почав, мовляв, якби за кожну розмову про відкриття газети з черговим «напарником» мені давали по гривні.:- ) То я б вже як у тому фільмі: «костюм с отливом пошью, машину с магнитофоном куплю и в Ялту»

Перший млинець зазвичай комом. Хто бачив макет перед виходом (а таких усього 7 чоловік, навіть батькам рідним не показував, став якимось забобонним ) казали, що все супер, однак я бачу власні помилки краще за інших. Я їх виправлятиму.

Це текст першої сторінки.

Шановні Сарненчани! До Вас потрапив перший примірник нової газети нашого міста. Головне завдання, що ми ставимо перед газетою - вона мусить бути насамперед по справжньому Сарненською.
Ви зможете краще познайомитись з багатьма людьми, жителями нашого славного міста. Можливо, Ви навіть не здогадувалися, що Ваш сусід, чи колега по роботі має якесь яскраве захоплення, чи вміє робити незвичайні речі. У кожному випуску ми розповідатимемо про людей, їх таланти, вміння, про тих - ким наше місто має повне право пишатися. Отож чекайте на «Інтерв'ю з цікавими людьми», багато цінних фото, карикатур, кросвордів, історичних фактів, порад, словом всього, що має відношення до наших Сарн. Ну і звичайно на «живі» новини з життя міста.
Творімо газету разом! Нехай це стане нашим спільним гаслом. Якщо у Вас є чим поділитися з мешканцями нашого міста, Ви знаєте людей котрі вміють робити щось краще за всіх, чи може Ви самі маєте, якесь цікаве хобі, чи складаєте кросворди, пишете гуморески, маєте колекцію цікавих фото? Можливо хочете поділитися наболілим? Дайте знати про все це, не виключено, що публікація у нашій газеті приверне увагу, зможе допомогти.
Ми зробимо «Всі Сарни» не простою «бездушною» листівкою про все, запаковану рекламою, а газетою від Сарненчан і для Сарненчан. Чого дійсно не вистачає быльшості газет , так це хоча б малої частки гумору. Він здатен допомагати бачити ситуацію у новому світлі. Гумор пом’якшує повчальний тон, відкриває нові перспективи для думки. Тому, ми постараємось по мірі здібностей розбавляти газету іронічними зауваженнями та елементами гумору.
Як один з таких елементів пропоную сприймати і персонаж газети діда Арихиповича, чиї слова, репліки, дру-куватимуться у кожному наступному випуску газети.
Ви хочете знати хто такий дід Архипович? Сприймайте його слова поки що як критичний голос розумного та досвідченого дідугана, з околиці міста, який обожнює задавати “незручні” питання. Його не засліплює зовнішній блиск розповідей, не присипляє гнучкість переходів з чорного на біле... Діди Архиповичі необхідні газетам, та й ЗМІ загалом. Своїми запитаннями вони не дозволяють нам лукавити в своїх вис-ловленнях, розпливатися думкам.
Ще однією особливістю є те, що «Всі Сарни» задумано як газету виключно про та для жителів міста Сарни.
З поміж інших видань району, газета «Всі Сарни» відрізнятиметься і тим, що є і буде безкоштовною.
Гроші на її видавництво залуча-тимуться за рахунок розміщення у ній комерційної інформації. Водночас докладеться максимум зусиль задля того аби реклама була не простими «на-в'язливими шаблонними квадратами.» За мету поставлено творити рекламу у хорошому сенсі цього слова. Можна сказати «легку у сприйнятті і калорійною у засвоюванні» якщо порівнювати її з кулінарними стравами. (
Абсолютно безкоштовно над-даватиметься площа в газеті для політичних дебатів, обговорень, вис-ловлення Ваших думок, пропозицій. Головна умова при цьому - відсутність образ, зневаги, та ставлення за мету нанесення моральної шкоди на адресу опонентів. В таких випадках, редакція залишає за собою право відмовляти в публікаціях, без будь яких пояснень. Ну і звичайно ж стислий виклад. Відгуки та відповіді також друкуватимуться безоплатно, за умови коректного вис-ловлення, їх обє'м не повинен пере-вищувати площі публікації на яку дава-тиметься відповідь.
Зрештою, самі все побачите, а при бажанні - візьмете участь у створенні нового Сарненського часопису. Творімо газету разом!

Тут скани

............................
«Коми ставити» я так і не навчився. Власне не виникало у мене ніколи бажання освоїти цю премудрість. Сподіваюся, що знайду собі помічників, котрі володіють цими тонкощами.

Думав, що коли зрештою випущу перший номер то багато чого напишу, а тепер… Втілював його в життя взявши на озброєння один з моїх найулюбленіших рядків Шекспіра: «Чем думать и гадать томясь в сомненьях – скорее двинем рать, пусть битва все решит…» не для всіх звичайно випадків життя, однак у моєму випадку спрацювало.

Щоправда зробив усе ні з ким не пересварившись. Старішаю мабуть мудрішаю
Ось власне і все про той загадковий, а для багатьох зовсім не загадковий «проект» на який пішло купу часу та енергії.

В таких випадках прийнято дякувати, називати всіх поіменно. Я цього не робитиму. Таким чином можна образити ненароком людину. Ви всі знаєте, що Ви для мене зробили! Я ВАМ ДЯКУЮ! Зізнаюсь, що якби не Ви, час виходу моєї першої газети значно б змістився. (По секрету скажу, що дату виходу, змінював тричі)
Попереду ще 2-3 інших «проекти» які сподіваюся вдасться втілити в життя вже цього року. Побажайте удачі в бою!

Яким чином у повній мірі використовувати наші компи обходячись без такої, всіма щиро критикованої і незважаючи на всю критику використовуваної продукції«Мелкософта»?

Крім того, як співається у відомій пісні совецького періоду «ничто не проходит безследно» і для нас вступ у СОТ також не минеться так просто, тисячам користувачів комп'ютерів доведеться або платити, або шукати безкоштовного.

Ми говоримо про абсолютно безкоштовний софт — маємо на увазі ... звичайно ж Лінукс. Всі щось колись трохи чули про нього. Отож і я вкотре зваживши всі «за» і «проти» вирішив, що краще раніше розпочати знайомство з продуктами створеними завдяки ентузіазму фінського студента по імені Лінукс Торвальдс та всіма прибічника того, що «софтина» мусить бути безкоштовною.

Отож, вкотре обговоривши все з Big Mazzy, вирішив встановити на свій комп операційну систему з загадковою назвою «UBUNTU» Це система з повністю відкритими кодами на базі ядра «Лінукс». Про мої перші враження, (враження людини яка пройшла шлях від ДОСу до «Вісти») злість і радість, матюкання і захоплення, писатиму по мірі мого просування з вивчення цього, поки що абсолютно незрозумілого «бунту».

• Взято з volyn.rivne.com