Таємниці виборчої кампанії НУ

або Деякі факти з життя сарненських "нашоукраїнців"

В зв'язку з тим, що фракція НУ у міській раді майже одностайно (-1 голос, Вовчик - ти супер) проголосувала за введення в експлуатацію цеху оцинковки та відмовила громаді сказати своє слово, я вирішив розповісти деякі відомі мені факти з життя цієї братії та їх босів. Раніше не розповідав з, як кажуть, етичних міркувань. Але етика та НУ - речі несумісні.

Як ви знаєте, громадянський рух "Народна Самооборона" (членом якого я є) приймала участь у виборах 2007-го року в одному блоці з НУ (казали Луцику - не зв'язуйся з лайном). Так сталося, що НаСа доручило мені очолити мобільну агітаційну групу по Сарненському району. Таким чином я безпосередньо став учасником роботи районного виборчого штабу блоку НУНС. Розподіл обов'язків був наступний: НУ - керівна та організаційна робота (6 чол.), НаСа - агітація на території району (1 чол.). Класний розподіл?

Бардак почався з перших днів. З списків членів виборчих дільниць, спостерігачів від НУНС, було викреслено майже всіх досвідчених людей, тих, що роками працювали на дільницях та знали всі тонкощі цієї нелегкої справи. Натомість у списки було включено братів, кумів, сватів, жінок та інших близьких і не дуже родичів. Ще б пак - це ж копійчина, ще й не мала. Нам вдалося лише вберегти свою команду, що складалася з перевірених Майданом та "Україною без Кучми" людей та стала однією з найкращих в області.

Весь час передвиборчої кампанії, крім останнього тижня, моя група (як і у інших районах) фінансувалася НаСа. На початку останнього, перед виборами, тижня Сивий (В.Й.М.) прозрів - це ж така купа бабосов проходить мімо каси. І фінансування "перейшло" до рук (скоріше до кишень) НУ.
Ясна річ, грошей ми більше не побачили і останній тиждень працювали за власний кошт (бо, все ж таки, мали надію отримати ті гроші). Таким самим чином нам віддячили "браття" по блоку і за чергування у день виборів. Те саме творилося і у інших районах та й по Україні в цілому. Так з'явилися "зекономлені" БАндерЛОГом (секретарка Президента) 150 лимонів баксів.

Керівництво штабу не гребувало навіть оббирати ту дітвору, що днями стояла у палатках. Винахід дуже простий: у палатці мало бути по чотири людини, і ставилось по три-чотири, але виплачувалось як за двох. Кошти ж отримувались за чотирьох. Та й ті зароблені копійки хлопці та дівчата днями бігали випрошувати у "керівництва" штабу.

Доречи, НУ не розрахувалось з багатьма людьми ще за вибори 2006-го. Зате один з керівників районного НУ, відразу після тих виборів, придбав новеньке авто. Каже що у кредит. Але мало віриться.

Про організаційну роботу штабу взагалі сказати нема чого - її просто не було. Керівна робота була, а як же, хто ж у нас керувати не вміє.

Яскравим прикладом "організаційних" здібностей районного керівництва НУ може слугувати приїзд Луцика до Сарн. Зі сторони все виглядало, в принципі, нормально. Але коли знаєш ту "кухню" з середини… Жуть! Пригадайте хоча б влаштування "коридору" з прапорів для шановного гостя та біготню з короваєм та букетами, як з писаними торбами. Ці діячі навіть уявлення не мали як Луцик проводить зустрічі (хоча вони й на зустрічі з своїми лідерами ніколи не їздили, посилали з десяток підлітків або запрошували НаСа). Коли їм повідомили, що Луцик завжди йде просто серед людей, а не "коридорами", та зупиняється поговорити (іноді доволі довго), до мене підбіг один з керівників штабу та й питає: "А кому сказати, щоб Луценко пішов по "коридору", назустріч короваю з букетами?". Я відповів, - "Самому Луценку". Ви б бачили вираз його обличчя, я думав з ним зараз коник зробиться. Нажаль… коник, з такими, не робиться.

Доходило й до абсурду. Моя команда забезпечує зустріч виборців з, так званим, VIP-агітатором у трьох селах. Все ОК, оголошення розклеєні, з людьми поговорили, приміщення виділено... Тільки один нюанс: керівництво штабу забуло повідомити агітатору про зустрічі. Ви уявляєте, як нам приходилось забезпечувати зустрічі у тих самих селах через тиждень, але іншим агітатором?

Сарненська організація НУ - це просто бізнесовий проект. Чому? Поясню. Дві третини чисельності районного осередку НУ - "мертві душі". Все просто: більша кількість членів - більше фінансування згори. Яку кількість членів районного НУ ви бачили одночасно у одному місці? От стільки, приблизно, їх і є всіх. На останню районну конференцію, на якій "демократично" переобирався голова, запрошували зовсім сторонніх людей. Для чого? А для того, щоб збори були легітимними, має бути визначена кількість присутніх.

Можливо у вас виникне питання, для чого я все це пишу? Відповім чесно: я не хочу, щоб ці люди знову потрапили до влади! Чому немає прізвищ? Будуть! Дуже скоро вибори до рад місцевого рівня. От тоді ви побачите та почуєте прізвища тих, хто так щиро вас кинув 15-го квітня. Чому не зараз? А щоб ви не забули їхні прізвища до виборів.